Одкровення душі металу
Нині, як ніколи, наші душі потребують розради, яку люди споконвіку знаходили в мистецтві, тому що тільки краса й добро в змозі залікувати, наснажити, надати сил та енергії. Саме тому ми маємо підтримувати один одного, об’єднуватися і кожен робити свою справу, робити добре та з душею. Ось і виставка «КВАДРА міні-метал. Ювелірне – мистецтво – міні-емалі», відкриття якої відбулося сніжного 28 листопада в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, у нас, організаторів проекту, вийшла дуже камерною та душевною. В експозиції виставки взяли участь 18 ювелірів та 11 емальєрів (багато з них – члени Національної спілки художників України, члени Спілки дизайнерів України, а також Заслужені художники України).
Віталій Хоменко. Зимові вишні
Крім того, ми запросили відвідати виставку студентів художніх навчальних закладів, зокрема Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, – щоб майбутні художники ознайомились із творчістю митців старшого покоління, адже їм, власне, призначено продовжувати цю мистецьку справу, розвивати й спрямовувати новітнє українське мистецтво – і зв’язок різних поколінь, як своєрідна нитка Аріадни, є особливо важливим, аби ми знову на тривалий час не втратили можливість спадкоємності традиції, як це вже було з різних причин в історії українського ювелірного та емальєрного мистецтва.
Олександра Барбалат. Милосердя
Сергій Аленгоз. Пегас, опалений війною
Незмінне повернення до техніки гарячої емалі українськими художниками, зокрема ювелірами та монументалістами, сприяло розвитку художньої емалі у формах композиційно завершених станково-декоративних панно і мініатюрних пластів. Відтак особливою родзинкою експозиції виставки, окрім ошатних вітрин з ювелірними творами, є емалеві твори таких відомих емальєрів України, як Олександр Бородай, Станіслав Вольський, Віталій Хоменко, Іван Юрков, Станіслав Юшков, Михайло Ніколаєв, Тетяна Колечко, Устим Федько, а також молодих талановитих художників – Олександри Барбалат, Марії Зенькової, Марії Луцик.
Михайло Ніколаєв. Прикраса зниклої цивілізації
Створені впродовж останніх років, вони сприймаються як самодостатні арт-об’єкти з окремим естетичним та філософським змістом, домінуванням художньої ідеї ексклюзивності та рукотворності – і є цікавими як за образними, так і за формотворчими вирішеннями. Спадкоємність традиції є невід’ємною умовою збереження та розвитку культурного надбання народу, тому одне з головних завдань сучасних художників-ювелірів та емальєрів – не лише не втратити багатовіковий досвід золотарства в Україні, а й примножити його своєю творчістю.
Станіслав Вольський. Майдан