Образотворче мистецтво
Ще в часи Київської Русі талант українського народу яскраво розкривався в образотворчому мистецтві. Першими творами живопису були ікони - релігійні картини. Українські художники в іконах розкривали складний духовний світ людини, його побут і розваги.
У фресках і мозаїках Софіївського собору (XI ст.) у Києві поруч із релігійними сюжетами можна побачити побутові сцени: полювання, блазнів, іподром, груповий портрет родини Ярослава Мудрого. Аж до XVII сторіччя головним художнім твором в Україні залишалися ікони. Характерна риса українського іконопису XVII сторіччя - поруч зі святими, Богоматір'ю можна побачити портретні зображення гетьмана Богдана Хмельницького, козацького старшини. Одяг святих декоровано народним орнаментом, вони одягнені в костюми козацької старшини того часу. Головним елементом різьбленого обрамлення ікон також є народний орнамент.
З відкриттям друкарні Києво-Печерської лаври в середині XVII сторіччя широко розвивається ілюстрування друкованої книги способами гравюри ("Требник" Петра Могили). У XVII - XVIII ст. в Україні створюється багато народних малюнків і парсунного живопису, характерною рисою яких є декоративність, широке використання елементів українського народного орнаменту. Основна тема українського народного малюнку - зображення "Козака Мамая" або " Козака-Бандуриста", борця за волю й незалежність України.
Україна є батьківщиною видатних художників-портретистів кінця XVIII початку XIX сторіч: Д. Левицького, В. Боровиковського.
Розвиток українського образотворчого мистецтва першої половини XIX сторіччя пов'язаний з іменами художників В. Тропініна, К. Павлова, Тараса Шевченка - основоположника нового реалістичного мистецтва. У другій половині XIX сторіччя в мистецтві міцно завойовує позиції реалістична школа професійного живопису. В Україні працюють Рєпін, Суриков, Перов, Шишкін, Левітан. Тоді ж організовуються пересувні виставки.
Національна самобутність стала неодмінною рисою творів українських художників-передвижників М. Пимоненко, П. Мартиновича, С. Світославського, П. Левченко. Кращим українським портретистом кінця XIX - початку XX сторіч вважається О. Мурашко - учень Рєпіна. Яскравою сторінкою став український авангард початку сторіччя, що представлений іменами всесвітньо відомого скульптора О. Архіпенко, художників В. Кричевського, А. Петрицького, А. Маневича та ін. На жаль, багато першокласних художників (М. Бойчук, В. Седляр, І. Падалка та ін.) загинули в часи репресій.
Сьогодні твори Т. Яблонської, І. Марчука, Ф. Гуменюка, А. Чебикина, О. Бородай та інших відомі далеко за межами України. Численні музеї українського образотворчого мистецтва дають повну багатогранну характеристику самобутньої творчості українського народу від найдавніших часів і до сьогоднішнього дня.