Графік і живописець. Член Національної Спілки художників України, учасник всеукраїнських та закорд
Народився і провів дитячі та шкільні роки в селі Веремїївка Градизького району Полтавської області (нині Чорнобаївського району Черкаської області). Колись Вереміївка мала статус містечка і, як відомо, в селі бував Богдан Хмельницький зі своїми полковниками, а пристань на Дніпрі аж до побудови Кременчуцької ГЕС мала назва „Богун “.
Під час служби у військово-морських силах був художником у Базовому матроському клубі міста Вентспліс (Латвія). У вільний час малював, готувався до вступу в інститут. І ось омріяний Київський державний художній інститут. Викладачі інституту – відомі знамениті художники. Навчався на графічному факультеті у майстерні професора Т. А. Лящука. На той час у Київському державному художньому інституті працювали викладачами знамениті художники. Ректором був славетний скульптор В. З. Бородай. завідувачем кафедри графічного мистецтва – В. І. Касіян, ряд уславлених художників-живописців: Т. Н. Яблонська. B. C. Чеканюк, П. О. Басанець,
О. Д. Басанець, М. І. Хмелько, В. В. Шаталін, В. Г. Пузирков, В. І. Забашта, К. Д. Трохименко, О. М. Лопухов, С. І. Грош, В. І. Сингаївський, М. Т. Попов, І. М. Красний. Було на кого рівнятися, з кого брати приклад. Дипломну роботу захистив на відмінно!
Іще в студентські роки друкувалися малюнки, гравюри художника в періодичній пресі, а також вперше був надрукований у видавництві плакат і перша художня виставка, в якій взяв участь.
По закінченні інституту працював над створенням плакатів для видавництв, брав участь у художніх виставках різного рівня. Брав участь у роботі творчих груп художників, які працювали в будинках творчості художників: Седнів (Чернігівщина), Паланга (Литва), Сєнєж (Підмосков’я). Став членом Спілки художників України у 1974 році. Виконав більше ста назв плакатів різної тематики, які вийшли у світ накладами у видавництвах України.
Брав участь у всеукраїнських та міжнародних художніх виставках зі станковими роботами: грав’юра на леноліумі "І. С. Нечуй-Левицький в Стеблеві" (1975): пейзаж "Випав сніг. Седнів (1979)", папір акварель; портрет юного артиста Олега, портрет поста В. Крищенка (2003). пейзаж "Хортиця" (2004) та інші роботи.
Творчість С. Грущенка характеризується виваженістю композиції, світлом у кольорі, поетично-риалістичним живописом.
Художник мав у своєму доробку численні етюди, які завжди охоче виконував, буваючи в новій для нього місцевості(перше враження!). Пейзажні етюди Абхазії, Криму, Закарпаття, Умані (Софіївка), Стеблева, Прибалтики, Підмосков’я. Деякі із цих етюдів с тали завершеними картинами.
У кінці 90-років минулого століття вивідав Париж, Відень, Будапешт, Мюнхен, деякі тамтешні музеї.
Роботи художника зберігаються у приватних колекціях в Україні та за кордоном, а також у школах і двох ліцеях (гуманітарному і технічному в Києві), Чорнобаївському краєзнавчому музеї. Черкаському художньому музеї, музеї І. С. Нечуя-Левнцького (Стеблів), музеї І. Гон-
чара (Київ), музеї Т. Шевченка (Київ), музеї "Чорнобиль" (Київ), музеї с. Вереміївка, Полтавському художньому музеї.
Художник Сергій Олександрович Грущенко нагороджений Головою Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, дипломом "За значний особистий внесок у розвиток культури та духовності в Україні".
Золотий фонд нації. Мистецький олімп.