Художники України

Згідно з доброю традицією відзначати ювілеї митців їхніми творчими звітами до 70-річчя Валентина Івановича Григор'єва — викладача Кримського художнього училища імені М. Самокиша у сімферопольському Будинку художника було відкрито персональну виставку його творів. Поздоровити ювіляра, висловити добрі слова пошани прийшли численні друзі, колеги, учні, любителі образотворчого мистецтва.

«Щиросердна людина, добра, чесна, чуйна, — так говорили вони про нього. — Щасливий студент, якому випало навчатися у Григор'єва, адже в кожного він вкладає часточку своєї душі».

45-й рік працює Валентин Іванович у Кримському художньому училищі імені М. Самокиша: спочатку був викладачем спеціальних дисциплін, потім — заступником директора з навчально-виховної роботи, з 1982-го по 1995 рік — директором училища і знову викладачем. Сам Григор'єв вважає, що його покликання — викладання.

Педагогічну діяльність Валентин Іванович постійно поєднує з творчістю. Адже щоб щось істотне підказати студентові, треба вміти це робити самому. Він намагається прищепити їм хороший смак, розвинути необхідні навички, щоб його вихованці, вийшовши зі стін училища, могли працювати самостійно, брати участь у виставках або без проблем вступити до вищих навчальних закладів.

Багато учнів Григор'єва стали відомими майстрами живопису, присвятили себе педагогічній діяльності. Серед них, зокрема, народні художники України, лауреати Державної премії Степан та Людмила Джуси, заслужений художник АРК, лауреат Премії АРК Людмила Грейсер, яка прийшла поздоровити Григор'єва з ювілеєм у день відкриття виставки, лауреат всесоюзних кінофестивалів, художник кіно і живописець Леонід Шпонько, лауреат Премії АРК, доцент філіалу Львівської академії друкарства Олександр Іванченко, який теж був присутнім на відкритті виставки, багато інших.

Народився Валентин Григор'єв у Ярославлі у великій сім'ї. У дитинстві йому випало піклуватися про молодших братиків та сестричок. Під час війни, коли батьки працювали по дві-три зміни, Валентин залишався за старшого. Він розповів:

— Жили ми у передмісті. Поля, величезний сосновий ліс. Врожай збирати не встигали. Навесні, після танення снігу, трактором піднімали землю — і всі люди йшли збирати картоплю. На цей «промисел» ходив і я, будучи ще семирічним хлопчиськом. Із суміші крохмалю з соєвим борошном робив котлети і годував ними молодших. Намагався їх оберігати, одним словом, ставив на ноги. Коли підріс, завжди почував себе старшим серед своїх однолітків. І взагалі прагнув допомагати людям зі свого оточення. Мої педагогічні здібності, певне, проявилися ще в дитинстві і стали потім покликанням.

Тоді ж у Григор'єва зародилася і любов до малювання. Його матуся була художником-аматором. Коли, бувало, починалося бомбардування, вона зашторювала вікна, сідала разом з дітьми і починала малювати конячок, хати, берези.

— Так вона намагалася відігнати страх у нас, ще зовсім маленьких, — згадує Григор'єв. — Я захоплено спостерігав, як гарно у неї це виходить. Хотілося навчитися малювати так само.

Мама як могла підтримувала інтерес сина до малювання, тому у нього завжди були акварельні та гуашні фарби. Малював на картоні, фанері.

І він став таки художником. Після закінчення училища в Ярославлі вступив до Харківського державного художнього інституту. Був направлений на викладацьку роботу до Сімферополя.

Валентин Григор'єв — член Національної спілки художників України, заслужений вчитель України. Його перша персональна виставка проходила у залах сімферопольського Будинку художника на честь 60-річчя митця. На ній було представлено 56 живописних робіт, більша частина яких написана у Седнєві. Там, на всеукраїнській творчій дачі, де зазвичай працюють творчі групи художників, 1977 року Григор'єв був разом з відомим кримським живописцем Ф. І. Захаровим. Валентин Іванович вдячний йому за те, що той вникав у кожну його роботу, підказував, ділився досвідом. Цей період дав поштовх у зростанні майстерності Григор'єва як художника.

Друга виставка (24 живописні роботи) проходила у Верховній Раді АРК 2001 року.

За словами Валентина Івановича, у житті йому щастило на добрих людей. Значну роль у його долі відіграв народний художник України, чудовий кримський живописець В. Д. Бернадський. Завдяки йому перші роботи молодого тоді Григор'єва побували на республіканських виставках. Бернадський дуже чуйно ставився до свого молодого колеги.

У 60 — 80-ті роки художники писали переважно жанрові картини, тому що проходили в основному тематичні виставки («Завжди напоготові», «Праця — справа честі», «На сторожі Батьківщини», «Мальовнича Україна» тощо). У цьому руслі працював і Григор'єв. Він також любив малювати портрети. Так, на одну з республіканських виставок ним було представлено портрет ветерана 51-ї армії, старшого лейтенанта медсестри Ганни Сергіївни Галаніної. Яскравий образ цієї жінки, яка пройшла дорогами усієї війни, до глибини серця схвилював художника. Вона була серед мужніх героїв Аджимушкая, під час боїв виносила поранених. Зараз цей портрет знаходиться у фондах Севастопольського художнього музею.

Останнім часом Валентин Іванович захопився пейзажним живописом. І через це на його ювілейній виставці саме пейзаж представлений найбільш повно. Два з трьох виставочних залів займають експозиції з кримськими краєвидами, а один віддано під пейзажі седнєвського періоду творчості.

Який прекрасний наш Крим! Він надихав багатьох художників. Улюблене місце для Григор'єва — місцина біля озера Донузлав, якому присвячено ряд пейзажів. А взагалі географія робіт цього митця досить обширна: на них керченські доки і колоритний рибацький дворик з його мешканцями у Керченській протоці, Гурзуф і море біля нього з найрізноманітніших точок і в різний час доби, сонячна Балаклава з вежами старовинної фортеці Чембало тощо. На виставці є один портрет (начальника прикордонної застави майора І. Панькова), прекрасний осінній натюрморт. Як «граючий тренер» серед майбутніх живописців Валентин Іванович в усіх своїх роботах на висоті!

У день ювілею на ім'я Валентина Івановича Григор'єва прийшла вітальна телеграма від Національної спілки художників України з добрими побажаннями щастя, здоров'я, творчих успіхів.

Анастасія КАРЄВА

На фото: В. Григор'єв; «Гурзуфський ранок», «Седнєв з казацькою церквою».